Українці Канади чи канадські українці
За соціальним опитуванням, у кожного другого мешканця України визначення поняття українська діаспора асоціюється насамперед з Канадою.
Канадська діаспора формувалася чотирма хвилями (до Першої світової війни; у міжвоєнний час; після Другої світової війни; у теперішній час). Історичний аналіз попередніх трьох хвиль дозволяє умовно розділити становлення діаспори на такі групи: трудову, перша хвиля українців зробила великий внесок в освоєння віддалених південно-західних регіонів Канади, переселенцями були землероби, яким наділяли по 64,5 га цілинних земель. Перша група була національно ідентифікована, але політично пасивна.
До другої групи відносять національно свідому і політично активну еміграцію. Мотивом якої послужила економічна, соціальна та політична ситуація в Україні. Хоч селяни й робітники домінували, другий потік був представлений політичними емігрантами, вчителями, науковцями, представниками інтелігенції. Друга хвиля посприяла підвищенню культурно-освітнього рівня, привезла вояцький дух у боротьбі за незалежність України, таким чином внесла зміни до політичної свідомості емігрантів.
Третя група характеризується, як політично активна, так як з кінця другої Світової війни прихистку шукали військовополонені, дисиденти, «антирадянські елементи».
До четвертої хвилі відносять так званий сучасний етап під назвою «заробітчанський», який розпочався на початку 1990–х років, хоча сучасна молодь не тікає від злиднів за океан, еміграція їх свідомий вибір для реалізації особистого потенціалу, так звані космополіти, з мрією отримати освіту у престижних вузах світу, подорожувати. У них немає упереджень до представників окремих релігій або народів. І нарешті, вони можуть повернутись до України.
Свідома відмова перших мігрантів вивчати англійську автоматично унеможливлювала їхнє входження до канадської спільноти, а також через непрості умови виживання на канадських землях. Українська громада мусила триматись згуртовано. Саме фактор відчуженості став основоположним у процесі формування історії української громади в Канаді. Фактично українці будували модель своєї країни в мініатюрі — «державу в державі», будували, школи, церкви, хати-читальні, будинки культури з українською мовою.
Перші українські громадські організації в Канаді були засновані активістами на початку 20 років минулого століття, зародження української літератури відбулось, коли перші переселенці почали друкуватися на сторінках іммігрантської преси, набуло розвитку справжнє українське письменництво, згодом з’явились радіопередачі, україномовні релігійні радіотрансляції, передачі для дітей. Наразі українську мову, літературу і культуру вивчають у широкій мережі громадських шкіл, в більшості міст із значним українським населенням працюють факультативні вечірні класи для дорослих, які бажають вивчити українську мову. Існує цілий ряд асоціацій українських вчителів.
Сучасне соціальне і політичне життя української діаспори Канади добре організоване. Воно досить глибоко інтегровано у громадянське суспільство. Тут знаходиться центр Світового Конгресу Українців (СКУ), він представляє багато інформації про стажування українців в Канаді, досягненнях, студентських програмах. Також серед найбільш відомих організацій — Українське національне об’єднання, Ліга визволення України, Товариство об’єднаних українців Канади. Діє чимало професійних товариств (лікарів, правників, бізнесменів), активно працює Наукове товариство ім. Шевченка, яке об’єднує навколо себе провідних вчених різних галузей науки, а також суспільно-громадських і культурних діячів. https://www.diaspora.npu.edu.ua/ .
Основна частина українців проживають у таких провінціях: Онтаріо, Квебек, Альберта, Манітоба, Саскачевані. З найпоширенішими стереотипами про Канаду можна прочитати на сайті: https:ukrtocommunity.cа.